Реформа освіти є, ймовірно, найбільш довгостроковим, а за своїм впливом – найбільш фундаментальним кроком влади за останні роки. Перші, хто відчують наслідки реформи – батьки та їх діти, а за десяток років, коли діти прийдуть до влади – і всі інші. Ми зібрали найбільш розповсюджені міфи, пов’язані з освітньою реформою.
Міф 1: Укрупнення шкіл потрібне для знищення українського села. Укрупнення шкіл є добровільним і спрямоване на покращення якості освіти. Закриття малокомплектних шкіл пов’язане, насамперед, з низькою якістю освіти у таких школах та оптимізацією навчальної мережі.
Міф 2: Профільність школи звужує світогляд учнів. Профільність розвиває учня і допомагає глибше зануритись у цікаву учню тему.Початкова школа є однаковою для всіх та надає однакову базу для кожного учня. Натомість, закон передбачає профілізацію учнів. Починаючи з 5-го класу учні матимуть змогу обрати предмети для поглибленого вивчення, а решта будуть навчатись з меншим навантаження. Крім того, у 9 класі завершиться загальний цикл предметів і близько 50% предметів – можна буде обирати, відповідно до профілю. Це означає, що школи самостійно визначатимуть «варіативну» частину предметів – предмети на вибір та формуватимуть навчальний план для учнів.
Міф 3: Природничі спеціальності будуть відмінені. Учні, не зацікавлені у професіях, пов’язаних з природничими спеціальностями, зможуть проходити скорочений інтегрований природничий курс. Предмети не «викидаються», а інтегруються задля цілісного розуміння світу учнями. Згаданий курс поєднає фізику, хімію, біологію, географію, астрономію та екологію. Він рекомендуватиметься до проходження учням 10-11-их класів, суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного профілів, тобто тим, котрі не планують здавати ЗНО з цих предметів. У такий спосіб школи зменшать академічне навантаження на учнів та дадуть змогу заглибитись в обрану спеціалізацію.
Міф 4: Ключова причина занепаду українських шкіл – низькі зарплати. Ключова проблема – неефективний розподіл коштів, реформа допоможе суттєво збільшити зарплати вчителів.
Так, зарплати у педагогів – невеликі, проте складно це назвати «основною проблемою».
Закон «Про освіту» передбачає мінімальну ставку вчителів на рівні 3 мінімальних зарплат – 9600 гривень, проте – зарплати зростатимуть поступово. У 2018 році зростання відбулося на 25%. Також підвищення кваліфікації вчителів чи підвищення категорії збільшуватиме їх зарплату на 10%.
Міф 5: Реформа призведе до масових звільнень вчителів. Реформа не передбачає звільнень.По-перше, закон розширює управлінську автономію директорів навчальних закладів: директор має право оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників, а також – призначати та звільняти їх з посад.Проте, відповідно до частини 7, статті 42 закону «Про освіту», звільнення не може відбуватись безпідставно.Друге побоювання стосується сертифікації вчителів. Вона є добровільною та ініціюється самим вчителем. Результати сертифікації не передбачають звільнення вчителів із посад. Навпаки, ті хто пройдуть сертифікацію добровільно, отримають 20% надбавки до зарплати.
Міф 6: Реформа забороняє батьківські комітети. Створювати батьківські комітети зможуть заклади освіти.Рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію батьківського комітету приймає навчальний заклад самостійно, рішенням загальних зборів чи засідання трудового колективу.
Міф 7: В школах не залишиться місця для мов національних меншин. Частина предметів і надалі зможуть викладатися мовами національних меншин.
Закон не забороняє використання мов національних меншин в школах, закон говорить про те, що мовою навчання у загальній середній школі є державна мова. Навчання у середній школі буде не виключно українською мовою, а включатиме предмети, які викладатимуться мовами національних меншин (мова та література національної меншини (пп. 6, п.1 статті 7 закону «Про освіту»).